#ковтокслова (Лк 17:12-19)
Але ось на горизонті з’являється Ісус. Вони кричать: “Май милість, допоможи нам!” Ісус відповідає: “Ідіть, покажіться священникам”. І поки вони йшли, раптом усі десять зцілилися. Круто, правда?
Та от проблема: із десяти тільки один повертається до Ісуса, щоб подякувати. І тут несподіваний поворот: цей один – чужинець, Самарянин, тобто людина, яку ніхто б не вважав “правильною”. Ісус помічає це і запитує: “Хіба не десять зцілилося? А де інші дев’ять?” Але він не злиться. Він звертається до того одного і каже: “Твоя віра зробила тебе цілим”.
І ось у чому суть: усі десять отримали зцілення. Але лише один став по-справжньому цілісним, тому що визнав милість, яка з ним сталася, і подякував за неї. Бо вдячність – це більше, ніж слова. Це усвідомлення благодаті, яка змінює життя.
Тут і ховається секрет: помічати добро, визнавати його і бути вдячним. Це те, що не просто допомагає, а робить нас цілісними, такими, якими задумав нас Бог. Тож запитай: “Чи вмію я зупинятися і дякувати?” Це не просто про “зробив правильно”. Це про те, щоб жити повноцінно.
#ковтокслова 08.12.2024
Образ: A. Lukesh